Скільки насправді забирають комісії, коли купуєш фонд через брокера?

Якщо скласти всі витрати разом, повна вартість володіння фондом через брокера для інвестора, який заробляє в гривні, легко сягає близько 1% на рік, а при невдалому виборі й більше. Ці витрати складаються з чотирьох шарів: комісія за угоду, річна комісія самого фонду, конвертація гривні в долар чи євро і плата за переказ та обслуговування рахунку. Один відсоток на рік за 20 років забирає приблизно шосту частину фінального результату. Напис "0 за угоду" в додатку означає лише те, що один із чотирьох шарів нульовий, а решта три працюють як і раніше.

Людина вперше купує частку фонду. У брокерському додатку біля кнопки купівлі світиться приємний напис: комісія за угоду 0. Вона задоволена, бо десь читала, що колись брокери брали по кілька доларів за кожну операцію. Чого вона не помічає: фонд, який їй сподобався через гарну історію прибутковості, бере річну комісію близько 1%. Банк, через який вона купила долари, заклав у курс ще близько 1%. Переказ на брокерський рахунок коштував кілька десятків доларів. Минає кілька років, вона порівнює свій результат з індексом і вирішує, що їй не пощастило з ринком. Частина цього "поганого ринку" насправді тихо розчинилася в шарах витрат, які ніде не висвічувались червоним.

Фонд замість однієї компанії я розбирав окремо. Тут мова про інше: скільки сам фонд і рахунок для нього коштують.

Коротко

Повна вартість фонду через брокера складається з чотирьох шарів: угода, річна комісія фонду, конвертація валюти, переказ та обслуговування.
Нуль за угоду дорівнює нулю лише в одному шарі: спред, річна комісія фонду і валютні втрати лишаються.
Річна комісія фонду (TER) у дешевих індексних фондах становить приблизно 0,05-0,25% на рік, в активних 0,5-2%.
Різниця в 1% на рік за 20 років зменшує фінальний результат приблизно на 17%.
Одноразові витрати сильніше відчутні на малих сумах, а річні накопичуються з кожним роком.

Шар перший: комісія за угоду

Це той шар, який бачить кожен, бо він стоїть поруч із кнопкою купівлі. Залежно від брокера він буває від нуля до половини відсотка суми і більше, або фіксованим, порядку одного-десяти доларів за операцію. Останніми роками багато платформ пропонують угоди без комісії, і саме цей напис часто потрапляє в рекламу.

Нуль за угоду ще не означає безкоштовної угоди. Залишається спред, тобто різниця між ціною, за якою можна купити, і ціною, за якою можна продати в той самий момент. Для великих і ліквідних фондів спред зазвичай мізерний, для менш популярних він може бути помітним. Брокер, який не бере плату за угоду, заробляє на чомусь іншому: на спреді, на конвертації, на обслуговуванні рахунку. Це звичайна практика, лише гроші беруться в іншому місці.

Фіксована комісія має свою пастку. Пʼять доларів на угоду в 5 тисяч доларів становлять одну десяту відсотка. Ті самі пʼять доларів на щомісячну покупку в сто доларів становлять 5% кожного вкладення. Для того, хто вкладає невеликими сумами щомісяця, саме цей шар може виявитися дорогим.

Шар другий: річна комісія фонду

Кожен фонд бере плату за управління, і її сукупний розмір показує TER, загальний коефіцієнт витрат. Він вказаний у відсотках на рік і є в описі будь-якого фонду, у його факт-листі чи проспекті.

Особливість цього шару в тому, що ви його ніколи не бачите окремим рядком. Комісія списується з активів фонду потроху щодня і вже закладена в ціну частки. У додатку немає повідомлення "з вас утримано стільки-то", результат фонду трохи нижчий, ніж міг би бути. Саме тому цей шар часто лишається поза увагою.

Діапазон тут широкий. Дешеві індексні фонди беруть приблизно 0,05-0,25% на рік. Активні фонди, де менеджер сам обирає активи, зазвичай беруть від 0,5% до 2% на рік. Різниця між 0,1% і 1% десятикратна, і щоб її виправдати, активний фонд має роками обганяти ринок саме на цю різницю. Деякі так роблять, більшість на довгому відрізку не встигає.

Шар третій: конвертація гривні

Більшість фондів, доступних через іноземних брокерів, торгуються в доларах чи євро. Тому перш ніж купити частку, гривню треба конвертувати, і це окрема витрата. Банк продає валюту за одним курсом і купує за іншим, і різниця між ними плюс можлива комісія за операцію зазвичай становить від 0,5% до 2%.

Цей шар повторюється з кожним поповненням. Якщо ви вкладаєте щомісяця, ви щомісяця віддаєте свій відсоток на конвертації. Якщо колись вирішите повернути гроші в гривню, заплатите ще раз, уже на виході. На довгому горизонті це не головний шар за розміром, але він помітний, особливо для тих, хто часто перекладає гроші туди й назад.

Шар четвертий: переказ і обслуговування

Гроші треба доставити на брокерський рахунок, і міжнародний переказ, наприклад SWIFT, коштує порядку 10-50 доларів, іноді з додатковою комісією банку-посередника. На переказі в 1 тисячу доларів тридцять доларів становлять 3% суми, на переказі в 10 тисяч лише 0,3%.

Далі йде плата за сам рахунок. Тут умови різняться сильно: десь обслуговування безкоштовне, десь річна плата сягає 100 доларів і більше. Буває окрема плата за зберігання активів і плата за неактивність, якщо ви кілька місяців не робите угод. Для невеликого портфеля фіксована річна плата легко стає головною статтею витрат.

Як один відсоток на рік перетворюється на шосту частину фінішу

Один відсоток на рік здається дрібницею. Вкладаєте 10 тисяч, рік комісій коштує сто. Проблема в тому, що втрачений відсоток щороку перестає рости разом з рештою портфеля, і разом із ним зникає весь його майбутній приріст.

Порахуймо на ілюстративних цифрах. Якщо портфель приносить 7% на рік, за 20 років кожна гривня перетворюється приблизно на 3,87 гривні. Якщо після всіх витрат лишається 6% на рік, та сама гривня за 20 років стає приблизно 3,21 гривні. На 10 тисячах різниця виглядає так: близько 38,7 тисячі проти 32,1 тисячі. Тобто 6,6 тисячі, або приблизно 17% фінального результату, тихо пішли на комісії.

Ніхто не надсилає вам рахунок на ці 6,6 тисячі. Ви їх ніколи не бачите як витрату, лише як трохи слабший результат. Саме тому цю діру так легко списати на ринок, хоча ринок тут ні до чого.

Чому тихі шари лишаються непоміченими

Усі чотири шари обʼєднує одна риса: жоден із них не вимагає від вас окремого рішення. Комісію за угоду ви бачите один раз, у момент купівлі. Курс конвертації ховається в цифрі, яку банк показує як "ваш курс", і мало хто порівнює її з офіційною. Плата за переказ списується з картки разом з іншими дрібними витратами місяця. Річна комісія фонду взагалі ніде не зʼявляється окремо.

Людина ж оцінює свої інвестиції за одним числом у додатку, загальним результатом. Коли цей результат слабший за очікування, зручне пояснення лежить на поверхні: ринок був важкий. Пояснення через витрати вимагає сісти з випискою і калькулятором, і цього кроку більшість не робить роками. Тому повну вартість варто порахувати один раз на самому початку і переглядати раз на рік, разом з річним звітом брокера.

Як порахувати свою повну вартість

Для себе я рахую повну вартість однією цифрою на рік. До неї входять три частини: річна комісія фонду, річна плата за рахунок у відсотках від портфеля і одноразові витрати, розкладені на весь горизонт.

Візьмімо умовний приклад. Ви вкладаєте 5 тисяч доларів на десять років. Конвертація коштує 1%, тобто 50 доларів, переказ 30 доларів, угода 5 доларів. Разом одноразово 85 доларів, або 1,7% суми, що на десяти роках дає приблизно 0,17% на рік. Дешевий індексний фонд бере 0,2% на рік. Рахунок коштує 40 доларів на рік, а це 0,8% від 5 тисяч. Разом виходить близько 1,2% на рік, і більша частина тут, як не дивно, плата за обслуговування, хоча фонд обрано дешевий. Якщо замінити його активним з комісією 1%, повна вартість підскакує до двох відсотків.

Такий розрахунок займає пʼятнадцять хвилин і показує, де саме у вашому випадку лежить головна витрата. Комусь варто рідше переказувати гроші більшими сумами, комусь переглянути вибір фонду, комусь порівняти умови обслуговування рахунку.

Що робити далі

Знайдіть у описі свого фонду TER і запишіть його. Якщо він вищий за 0,5% на рік, зʼясуйте, за що саме ви платите.
Перевірте в банківській виписці, за яким курсом купувалися долари чи євро, і порівняйте з офіційним курсом на ту дату.
Подивіться тарифи свого брокера: плата за угоду, річне обслуговування, зберігання, неактивність, вивід коштів.
Порахуйте повну вартість однією цифрою на рік, розклавши одноразові витрати на свій горизонт.
Якщо вкладаєте невеликими сумами, оцініть, чи не вигідніше переказувати гроші рідше і більшими частинами.

Про цей матеріал

Це навчальна нотатка з фінансової грамотності, вона не є індивідуальною інвестиційною порадою і не рекомендує конкретних брокерів чи фонди. Усі цифри в тексті ілюстративні: діапазони комісій узагальнені і в кожного провайдера свої, а дохідність 7% і 6% на рік використана лише для прикладу і не є прогнозом. Перед рішенням перевіряйте актуальні тарифи у документах брокера, банку і фонду.